ТИЖДЕНЬ ТЕАТРАЛЬНИЙ 

Програмовий змыст: з’ясувати з дітьми поняття рідна земля — край, де народився, отчий дім, держава; познайомити з кращими творами на дану тему; виховувати почуття національної гордості.

Обладнання: прислів’я, пісні, символи України, великий вінок з квітів і трав, рушники, стрічки жовто-синього кольору.

Хід заняття

В и х о в а т е л ь. Послухайте, діти, відомі всьому світу рядки поезії П. Тичини «Батьківщина», і приготуйтесь пояснити поняття

БАТЬКІВЩИНА

Зацвітає калина.Зеленіє ліщина. Степом котиться диво-луна.

Це моя Україна, Це моя Батьківщина, Що, як тато і мама, одна!

— Що ж означають слова Батьківщина, Вітчизна, рідний край?

Розповідь вихователя.

— Справді, Батьківщина — це наша рідна Україна, земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили і живуть наші бабусі, дідусі, прадідусі та прабабусі. Україна означає край, де живуть українці, український народ. Є велика Батьківщина, наша рідна країна — Україна, і є маленька батьківщина — дім, рідна сім’я:мама, тато та дітки. Але любимо ми їх однаково.Наша держава пройшла довгий час розвитку:

Україно! Мій духмяний дивоцвіт,Голубінь над чистим золотом колосся,

І настав той світлий день, коли...Збулося!!!

24 серпня 1991 року Верховна Рада України урочисто прийняла Акт про оголошення незалежності України, оголошення її самостійною, демократичною державою.Волею, словом народу утвердилась на нашій рідній землі самостійна Українська держава — Україна.

Все, що мріялось нами,Сповнилось, настало!«Ще не вмерла Україна» —Гордо прозвучало.

У нашої держави є національні символи: Гімн, Прапор, Герб.

(Вихователь демонструє національні символи.) Про них ми поговоримо наступного заняття.

Є також народні символи: верба, калина, вінок, рушники, пісні, рідна мова колискова... (демонструє)

В и х о в а т е л ь. А зараз ми всі разом прочитаємо вірш Г. Коваль «Під небом України».

ПІД НЕБОМ УКРАЇНИ

Земля моя рідна, чарівна краса...Вінком над полями веселка звиса,

І пісня замріяна лине В колоссі і в травах степів золотих

Під небом ясним України.Земля моя, доле, надії мої,

Дрімучі діброви, дзвінкі солов’ї,Червоне намисто калини!

І ти, моя Мово і пісне чудова,Під небом ясним України...

Які трудолюби живуть в цьому краї! Від рук їхніх теплих сади і врожаї

Цвітуть для добра, для людини.Тут в полі, в забої ти стрінеш героїв Під небом моєї Вкраїни.

Мій друже, мій брате, з далеких земель Прийди в наше поле, у зелень осель,

І скрізь тебе миром зустріне Красою повита, плодами налита, Гостинна Земля України.

— Яка українська земля?

— Чим і ким вона славна?

— Чим пишаєтесь ви, діти?

— Чим вас зігріває рідна земля?

В и х о в а т е л ь. А тепер проведемо конкурс малюнка «Україна — рідний дім».

— Намалюйте те, що вам найбільше подобається у рідному к

В и х о в а т е л ь. Послухайте ще один вірш «Моя Україна» Т. Левченко і дайте відповідь:

— Кого називають українцями і чому?

МОЯ УКРАЇНА

Українка я маленька. Українці тато й ненька.

Україна — рідний край. Ти про це запам’ятай.

Українська — рідна мова, Неньки пісня колискова.

Київ — серце України. Пам’ятай про це, дитино.

— Кого ж називають українцями? Чому?

— Які українці за характером, вдачею, яке їхнє ставлення до людей інших національностей, до праці, народних традицій?

В и х о в а т е л ь. А тепер проведемо конкурс знавців приказок,прислів’їв про рідний край.

Я почну їх називати, а ви продовжите:

• За своїм краєм серце болить.

• Де рідний край, там і рай.

• Який край, такий і закон.

• До свого краю кожного чоловіка тягне.

• За рідний край і життя віддай. (Вихователь пояснює зміст прислів’їв.)

Читання й обговорення оповідання А. М’ястківського «Наш рід».

НАШ РІД

Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок, чорнобривці, сині волошки. Навіть маленьку качечку-утинку вишила.

— Що це буде, нене? — питає Андрійко.

— Українська святкова сорочечка для тебе.

— Чому українська? — допитується Андрійко.

— Бо вишиваю так квіти, які ростуть на нашій землі. А земля наша зветься Україною. І ти — маленький українець.

— А ти, мамо?

— І я українка, і татко, й бабуся, й дідусь. Ми — українського роду. І любимо нашу землю, нашу мову, наші квіти. Україна — як наша рідна хата. І сусіди в нас — Білорусь, Росія, Молдова, Грузія, Вірменія. Ми й сусідів любимо, бо вони добрі, вони — наші друзі.

Підсумок

В и х о в а т е л ь

— Як називається наша Вітчизна?

— Які її національні та народні символи вам відомі?

— Чому ми всі українці?

—Давайте прослухаємо вірш В. Сосюри і будемо виконувати його заповіт.

Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, як трави, як води...

В годину щасливу і в радісну мить,

Любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

Красу її вічно живу і нову

і мову її солов’їну.

Мета: закріплювати уявлення про родину, рідних, родичів; виховувати почуття поваги й любові до рідних; спонукати до самостійних розповідей про родину; навчати висловлювати свою любов і ніжність.

Обладнання: загадки, вірші.

Хід заняття

В и х о в а т е л ь. Закінчіть речення.

Тато, мамо, брат і я —От і вся наша... (сім’я).

— Діти, правильно, це сім’я, або родина.

— А чому ви так радісно завжди поспішаєте додому?

— Хто на нас чекає вдома?

— Вдома кожного чекає сім’я — велика, коли в сім’ї є дідусь, бабуся, тато, мама і дітки, чи маленька, коли в сім’ї є лише тато, мама і дитиночка. У сім’ї всі близькі, всі рідні. Але мама — найрідніша, найближча, бо вона — берегиня родини, сім’ї.

— А про кого ці слова?

Хто вас, дітки, Щиро любить? Хто так ніжно Вас голубить? (рідная матуся)

В и х о в а т е л ь. Усе в житті починається з мами.

Можна у світі чимало зробити: Перетворити зиму на літо,

Можна пізнати стежки таємничі Та підкорити далеч космічну.

Можна характер свій подолати, Штурмом вершини науки узяти.

Можна пройти скрізь пустелі і хащі... Тільки без мами не можна нізащо:

Все найдорожче, що тільки за нами,— Все починається з нашої мами.

В и х о в а т е л ь. Розкажіть, як і чому ви допомагаєте рідній матусі.

В и х о в а т е л ь. А як ви розумієте нижченаведене прислів’я?

Хто одне одного тримається, той із лихом не знається. (Діти пояснюють.)

— Які стосунки потрібно зберігати у сім’ї? (Відповіді дітей.)

Фізкультхвилинка

Скільки нас живе в квартирі? Тато, мама, брат і я.

Раз, два, три, чотири —От і вся моя сім’я!

Хоч ніхто не йме нам віри, Ми — рибалки-молодці.

Раз, два, три, чотири — Вже впіймались окунці!

Є у мене друзі щирі: Лесь, Андрійко і Петро.

Раз, два, три, чотири — Ось ми йдемо на Дніпро.

Ось увечері в квартирі Знов збереться вся сім’я:

— Раз, два, три, чотири —Тато, мама, брат і я!

В и х о в а т е л ь. Я бачу, що кожен з вас, діти, живе у дружній міцній родині, де всі люблять і поважають одне одного, піклуються одне про одного. Я за вас дуже рада.

— А зараз ми проведемо художній конкурс «Моя сім’я» і ство-римо виставку ваших робіт, а потім запросимо всіх членів вашої родини, щоб вони її оглянули.

Самостійна робота дітей.

Підсумок

В и х о в а т е л ь. Діти, давайте підсумуємо наші заняття про

сім’ю, пояснимо й запам’ятаємо прислів’я:

• Яка сім’я, такий і я.

• З родини йде життя людини.

• Без сім’ї немає щастя на землі.

М Е Т А : Поглиблювати знання  дітей про життєвий та творчий шлях Т.Г.Шевченка.               Виховувати любов до краси поетичного слова , викликати бажання  вивчати твори поета ,розуміти їх зміст.

О Б Л А Д Н А Н Н Я : Портрет Т.Г Шевченка , рушники , українські костюми  , хліб-сіль  , записи віршів та українських пісень на слова Т.Г.Шевченка , ілюстрації   до картин та малюнків Т.Г.Шевченка , фотографії  пам'ятників  поетові  на  Україні та за кордоном

Хід заняття

Сьогодні ми зустрінемося з великим українським поетом Т.Г.Шевченком (портрет).

Багато років  на Україні  було кріпаки і пани. Кріпаки – убогі, неписьменні люди мусили важко працювати, задарма, на пана. Пани зневажали своїх кріпаків, крім того ,що заставляли їх працювати , били і навіть могли продати або подарувати іншому панові . і саме в той час народився Т.Г.Шевченко

                                          В похилій хаті край села ,

                                          Над ставом чистим і прозорим ,

                                          Життя Тарасику дала

                                          Кріпачка – мати , вбита горем.

Народився Тарас Шевченко в селі Моринці на Черкащині у бідній родині . Жили вони в злиднях, багато працювали, щоб прогодувати сім’ю, а сім’я була чимале-нька – п’ять сестричок Тарасових і двоє братів. Коли Тарасу було 9 років, його мама померла. А через два роки помер і батько. Ось, як про це пише Шевченко:

            Там матір добрую мою

            Ще молодую у могилу

            Нужда та праця положила.

            Там, батько, плачучи з дітьми,

            А ми малі буди і голі,

            Не витерпів лихої долі,

            Умер на панщині,

            А ми-розлізлися межи людьми,

            Мов мишенята…           

Почав писати вірші Тарас ще в дитинстві. Перша його збірка вийшла під назвою «Кобзар» . Знаєте чому?

Коли Тарас був малий, він любив слухати пісні про народ, його життя. Ці пісні співали дідусі і грали на кобзі. Їх називали кобзарями. А Шевченко писав вірші про народ і то-му назвав свою книгу «Кобзар».

Всьому світові відома ця збірка

Вірші Шевченка перекладені різними мовами

     - Діти, чому ця книга називається «Кобзар» ?

(відповіді дітей )

     - Діти, а які вірші Т.Г. Шевченко ви знаєте?

(діти читають вірші)

Тече вода із-за гаю

Та попід горою.

Хлюпочуться качаточка

Поміж осокою.

А качечка випливає

З качуром за ними,

Ловить ряску, розмовляє

З дітками своїми.

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Сім’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дaє.

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

- А про що писав в своїх творах Т.Г. Шевченко?

(відповідь дітей)

(про природу та красу рідного краю, про минуле тяжке життя, про свою сім'ю, про любов до матері, жінки)

Музична пауза

    - Вслухайтеся в музику. Як вона звучить? Яка за характером ?

Пісня « Зоре моя вечірняя»

« Зацвіла в долині»

« Садок вишневий коло хати»

« Реве та стогне Дніпр широкий»

Потяг до малювання виявився у Тараса змалку. Прагнення навчитися малювати водило сироту по селах у пошуках вчителя. За цей час Тарас дечому навчився. Захоплення малюванням дорого коштувало Тарасу. Він був змушений займатися улюбленою справою таємно від пана. Коли злочин викривали, доводилося зносити жорстоку кару. Але ніяка кара не могла його зламати.

(розкляд репродукцій картин Т.Г. Шевченка)

     -  Тяжке життя підірвало здоров я Т.Г.Шевченка. Він тяжко захворів і помер.

Справжній співець свого народу , знедоленої України прожив всього 47 років. Перед смертю заповідав :

Як    умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Народ шанує Т.Г.Шевченка. Його пісні, його думи в Україні повік не забудуть. Йому поставленні пам’ятники, його ім'ям названі вулиці, парки, школи (розповіді супроводжуються показом ілюстрацій)

Діти: Любий наш Кобзарю!

           На землю, дощиком политу,

            Сонце дивиться з висот

           І пам'ятники з бронзи і граніту

           тобі поставив вдячний твій народ.

           І дорослі і діти всі сюди ідуть.

           І найкращі квіти Кобзарю несуть(до портрета кладуть квіти)

І сьогодні, живучи у вільній незалежній Україні, ми з гордістю можемо сказати:

В сім'ї українській і по всьому світу                                                       Покоління поколінню

 Ти живеш із нами, завжди серед нас.                                                    Про тебе розкаже

 Ти дзвениш у пісні, в полум'янім слові,                                                  І твоя, Кобзарю, слава

 В ореолі слави, любий наш Тарас.                                                         Не вмре, не поляже

Тематичне заняття «Шануємо великого кобзаря» наблизило дітей до творчості поета. В цей день діти принесли живі квіти, щоб ще раз вшанувати пам'ять людини, яку ми кажемо «і отець, і син, і творчий дух українського народу».